Огляд
Стрижень з метричною різьбою з обох сторін, де угвинчуваний різьбовий кінець має постійну довжину, більшу ніж номінальний діаметр різьби самої шпильки приблизно в два рази. Угвинчуваний кінець шпильки встановлюється в отвір для гвинта однієї деталі, а інша деталь через наскрізний отвір затягується гайкою на вільному гайковому кінці шпильки. ГОСТ 22038-76 є стандартом, який описує різьбову шпильку з допуском 2d. Цей стандарт був розроблений Німецьким Інститутом Стандартизації (DIN) та містить технічні вимоги до цього виду кріпильного елемента.
Клас міцності ГОСТ 22038-76
Клас міцності Шпильки ГОСТ 22038-76 - це максимальна прикладена сила, при застосуванні якої шпилька починає руйнуватись. Шпильки ГОСТ 22038-76 виготовляються в класах міцності від 5,8 та 8,8. Від класу міцності 8.8 шпилька вважається високоміцним.
Група кріплення ГОСТ 22038-76
В залежності від матеріалу виготовлення шпильки ГОСТ 22038-76 поділяють на групи:
- Високоміцне кріплення
- Нержавіюче кріплення
Матеріали для виготовлення шпильок ГОСТ 22038-76
Шпильки ГОСТ 22038-76 виготовляються з таких матеріалів:
- Сталь класу міцності 5,8 та 8,8. Високий клас міцності 8.8 дозволяє використовувати болти при високонавантажених з'єднаннях.
- Нержавіюча сталь. Марки сталі А2 та А4 дозволяють використовувати кріплення при значних перепадах температури та в агресивному і вологому середовищі.
Область використання шпильок ГОСТ 22038-76
Різьбова шпилька з допуском 2d є деталлю, що має форму циліндричної заготовки з однією різьбовою частиною та звуженою не різьбовою частиною на кінці. Шпилька використовується для з'єднання деталей, де необхідно забезпечити надійне зчеплення з можливістю додаткового регулювання по довжині.
